Android Dev Summit 2026 приніс не лише нові API, а й зсув у тому, як Google радить будувати UI, стан і навігацію. Найближчий стабільний Compose 1.13 додає Grid і FlexBox, Navigation 3 1.2 уже стабільна, а Jetpack AppState в alpha переносить модель стану Compose в архітектурний шар. Розбираємо, що з цього варто закласти в проєкт уже зараз, а що поки лише відстежувати.

Що саме анонсовано

КомпонентСтатусЩо дає
Jetpack Compose 1.13Найближчий стабільний релізGrid і FlexBox, Progressive Blur, Formatted Text, recomposition tracing
BasicTextFieldПереписаний (за даними Google)Архітектура на буфері, TextFieldState, без IME-гонок
Navigation 3 1.2StableТипобезпечні deep links, багатший Predictive back
Jetpack AppStateAlphaTransform і StateStore: реактивний стан за межами UI

Адаптивні макети: Grid і FlexBox

Google прямо називає Compose стандартом для всього UI на Android і пояснює це просто: один підхід замість розрізнених кодових баз для телефонів, foldable, планшетів, годинників, автомобілів, XR і Googlebook. У Compose 1.13 вбудована підтримка адаптивних макетів через Grid і FlexBox переходить у стабільний стан. Разом із Navigation 3 і WindowManager це дає основу для багатопанельних інтерфейсів, які не просто розтягують телефонний екран, а перебудовуються під розмір вікна.

Якщо ваші екрани досі проєктувалися лише під телефон, це хороший привід переглянути їх. Про практичні межі такого підходу ми писали в матеріалі про застосунки для планшетів і складних екранів.

Текстові поля та графіка

Google повідомляє, що текстове редагування в Compose тепер побудоване на переписаному BasicTextField із буферною архітектурою та TextFieldState. Мета — прибрати гонки зі станом клавіатури (IME) і підтримати форматований текст. Для застосунків зі складними формами, чатами чи редакторами це варто окремо перевірити на реальних пристроях і різних клавіатурах: саме тут помилки вводу зазвичай найболючіші.

Також у 1.13 з’являються Progressive Blur і Formatted Text, а графічні можливості на кшталт mesh gradients, за твердженням Google, працюють без втрат у батареї та частоті кадрів. Ефекти корисні, але їхній вплив на продуктивність краще виміряти на власному застосунку.

Recomposition tracing: чому перемальовується інтерфейс

Compose 1.13 додає recomposition tracing. Він показує не лише те, які функції перекомпонувалися, а й чому: аж до запису стану, що спричинив зміну. У поєднанні з composition tracing у профайлері Android Studio це спрощує пошук зайвих перекомпонувань. Для агентів, які допомагають із кодом, Google опублікував skill jetpack-compose-performance, що вказує на типові антипатерни продуктивності.

Jetpack AppState: стан як частина архітектури

AppState (alpha) приносить snapshot-систему Compose в шар застосунку. Transform виводить реактивний стан із State і Flow через автоматичне відстеження читань і звичайні керувальні конструкції Kotlin. StateStore — контейнер із ключами, що ділить спостережуваний стан між activity, фоновими сервісами, віджетами та App Functions, за потреби з персистентністю через DataStore.

Це цікава ідея для застосунків, у яких той самий стан показується на кількох поверхнях: екран, віджет, нотифікація, виклик від агента. Але це alpha: API можуть змінитися. Наша рекомендація — пілотувати AppState в ізольованому модулі некритичної функції, а не переписувати ним ядро. Як шари застосунку співвідносяться між собою, ми розбирали в статті про MVVM і Clean Architecture.

Navigation 3 працює з back stack, яким володієте ви. У версії 1.2 з’явилася вбудована типобезпечна підтримка deep links: через Kotlin Serialization можна зіставити вхідні URI та intent зі строго типізованими ключами навігації, налаштувати розбір складних аргументів і ліниво будувати синтетичний back stack, щоб кнопка «назад» поводилась природно. Окремо Google згадує багатший Predictive back.

Що робити командам

  1. Заплануйте оновлення до Compose 1.13 після стабільного релізу й прогнайте UI-тести та профілювання до і після.
  2. Перевірте макети на різних розмірах вікна: складання foldable, зміна розміру вікна, планшет не повинні скидати стан.
  3. Оцініть Navigation 3, якщо ви на попередній навігації й плануєте глибокі посилання або багатопанельні екрани.
  4. Спробуйте AppState на ізольованій функції і не зав’язуйте на alpha-API критичний шлях.
  5. Підключіть Android skills для агентів: Google пропонує Adaptive, Compose performance, міграцію XML на Compose та Ink. Огляд вибору між підходами до UI дивіться в матеріалі про SwiftUI, Compose і класичні View.

Висновок

Головна ідея оновлень — Compose виходить за межі шару відображення: він стає основою адаптивних макетів, тексту, навігації та стану. Для нових проєктів це означає, що архітектуру варто проєктувати з урахуванням різних форм-факторів від початку, а не додавати їх наприкінці.

Джерела: Android Developers Blog: Build for every screen with the latest Jetpack Compose updates; Android Developers Blog: Agentic and Flexible: A next era of Android development; Android Developers Blog: What's new in Android developer tools and performance.